"Основні види порушень звуковимови дітей дошкільного віку"

Оволодіння правильною вимовою мовленнєвих звуків є передумовою становлення мовлення у дитини. Правильною вимовою звуків мовлення вона оволодіває поступово.

В перші роки життя із-за недосконалих мовленнєвих органів дитина може травильно вимовляти тільки прості за артикуляцією звуки. Більш складні за артикуляцією приголосні звуки (С,3,Ц,Ш,Ж,Ч,Щ,Я,Р) приблизно до 3-5 років, або повністю відсутні у мовленні малюків, або замінюються більш простими для вимови звуками. Ці недоліки вимови називаються "віковими", так як спостерігаються у всіх дітей.

При нормальному мовленнєвому розвитку не пізніше ніж у 5 років дитина повинна оволодіти правильною вимовою всіх звуків мовлення. Якщо цього не відбувається, це свідчить про наявність умов, заважаючих дитині своєчасно оволодіти правильною вимовою звуків мовлення. Такі недоліки звуковимови потребують спеціальної логопедичної допомоги.

Дефекти у вимові звуків мовлення можуть проявлятися в таких випадках:

1. В мовленні дитини звук є повністю відсутнім (наприклад [Р] або [Л]). В цьому випадку дитина вимовляє иба замість риба, та ампа замість лампа. Від"вікових" особливостей вимови відрізняється тим, що зустрічається після 5-6 років.

2. Повна заміна одного звука іншим, найбільш простим за артикуляцією.Наприклад, звук [Р] може замінюватися на [Л], а звук [Ш] на [С]. В цьому випадку дитина говорить либа замість риба, та суба замість шуба, але ці заміни теж спостерігаються в більш пізньому віці.

3. "Перекручувана" вимова звуків. Наприклад, "картате", "горлове" [Р]. В цьому випадку звук не є відсутнім та не замінюється іншим звуком - дитина вимовляє звук [Р], але вимовляє його перекручувано. Сюди відноситься "хлюпаюча" та міжзубна вимова звуків.

Дуже важливо уяснити, що цей третій вид порушень звуковимови ні в якому віці не може бути віднесен до "вікових"' особливостей.

"Віковими" особливостями звуковимови можна вважати тільки повну відсутність звука, або його повну заміну іншим звуком. Але після п'яти років ця "норма" стає патологією.

Які ж основні причини заважаючи дитині своєчасно і без спеціальної логопедичної допомоги оволодіти правильною вимовою звуків мовлення?

У дітей з нормальним слухом та інтелектом і не маючих різких відхилень в поведінці таких умов три:

1. Труднощі розрізнення деяких східних звуків на слух (при відсутності . зниження слуху).

2. Дефекти у будові мовленнєвих органів(губ, зубів, язика, щелеп, м'якого та твердого піднебіння).

3. Недостатня рухомість губ і язика.

4. Відсутність правильного зразка для наслідування.

У багатьох випадках дві або декілька причин можуть спостерігатися одночасно.

Недоліки усного мовлення обов'язково почнуть відображатися на письмі. Дитина як говоре, так і буде писати "суба" замість "шуба". Такі труднощі виникнуть і при читанні.

Батькам потрібно знати, що такі недоліки потребують спеціальної логопедичної допомоги. За допомогою краще звернутися в ранньому віці.Спеціальна корекційна допомога логопеда буде різною в залежності від умов, .які привели до дефектної вимови звуків.